Умовні конструкції if...else у мові C

Будь яка програма - це послідовність команд, які комп'ютер послідовно виконує - одна за одною. А що якщо нам деякий набір команд потрібно виконувати лише при певних умовах? Або ж при певних умовах НЕ виконувати? Наприклад, якщо користувач позначений як адмін потрібно виводити якусь додаткову інформацію, корисну саме для адміністратора. При цьому звичайний користувач системи/програми не має бачити цю інформацію. Для подібних випадків в мові C передбачені умовні оператори.

Умовний оператор if

Завдяки оператору if блок коду може виконуватись лише коли результат вказаного виразу не рівен нулю. Виглядає це приблизно так:

if(вираз)
{
    //блок коду
}

Після слова if в дужках записується порівняльний або логічний вираз, потім в фігурних дужках записується блок коду, який виконується ТІЛЬКИ якщо результат виразу-умови не рівен нулю.

Зверніть увагу, що if записується малими літерами. Використання великих літер (If або IF) призведе до помилки.

У наведеному нижче прикладі ми порівнюємо два значення, щоб перевірити, чи число 20 більше за 18. В даному випадку умова є істинною, тому буде виведено повідомлення:

if(20 > 18)
{
    printf("Цей блок коду виконується!");
}

Тут вираз "20 > 18" поверне 1(ІСТИНА) як результат, тому код огорнутий фігурними дужками буде виконуватись. Детальніше про порівняння значень і логічні операції можна почитати тут.

Частіше за все в реальних програмах порівнюються значення змінних:

int a = 10;
int b = 11;

if(a != b)
{
    printf("Значення змінних a і b відрізняються!");
}

Оператор else

Цей оператор використовується щоб визначити блок коду, який буде виконано, якщо умова оператора if є хибною (рівна 0). Код з оператором else приблизно виглядає так:

if(умова)
{
    // цей блок коду виконається якщо вказана умова ІСТИННА
}
else
{
    // цей блок коду виконається якщо умова ХИБНА
}

Наприклад:

#pragma warning(disable : 4996)
#include <stdio.h>

int main() {
    system("chcp 65001 > nul");

    printf("ВІТАЄМО НА БОРТУ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ 'КОТИК-ОДИН'!\n");
    printf("Будь-ласка, введіть код доступу: ");

    int code;
    scanf("%d", &code);

    if (code == 1234)
    {
        printf("Вітаємо на борту корабля, капітан!\n");
        // далі виконується яякась дуууже корисна логіка
    }
    else
    {
        printf("Невірний код доступу! Доступ заборонено!\n");
    }

    return 0;
}

В коді вище після привітання система запитує код доступу у користувача. Якщо введений код дорівнює 1234, то умова code == 1234 поверне значення 1 в якості результату і блок оператора if виконається. Інакше виконається код блока else. Таким чином програма при виконанні буде мати різні результати виконання в залежності від даних користувача:

Вкладений оператор if

Іноді виникає потреба перевірити одну умову лише після того, як інша вже виявилася істинною. Для цього використовується вкладений оператор if (nested if).

Вкладений if — це звичайний оператор if, розташований усередині іншого оператора if. Внутрішня перевірка виконується тільки тоді, коли зовнішня умова є істинною. Синтаксис:

if (умова1) {
    // Код виконується, якщо умова1 істинна

    if (умова2) {
        // Код виконується, якщо істинні
        // і умова1, і умова2
    }
}

У наведеному нижче прикладі спочатку перевіряється, чи значення змінної x більше за 10. Якщо ця умова виконується, програма переходить до другої перевірки — чи значення змінної y більше за 20.

#pragma warning(disable : 4996)
#include <stdio.h>

int main() {
    system("chcp 65001 > nul");

    int x = 15;
    int y = 25;

    if (x > 10)
    {
        printf("x більше за 10\n");

        // Вкладений оператор if
        if (y > 20)
        {
            printf("y також більше за 20\n");
        }
    }

    return 0;
}

Результатом буде:
x більше за 10
y також більше за 20

Розглянемо послідовність виконання програми:

Перевіряється умова x > 10.
Оскільки 15 > 10, виконується код зовнішнього оператора if.
Усередині нього перевіряється друга умова y > 20.
Оскільки 25 > 20, виконується код вкладеного оператора if.
На екран виводяться обидва повідомлення.

Якби значення x було меншим або дорівнювало 10, внутрішній оператор if навіть не перевірявся б, оскільки виконання не зайшло б до тіла зовнішнього оператора if.

Порада: не варто створювати занадто глибокі вкладення if, оскільки це ускладнює читання коду. Якщо вкладених перевірок стає багато, часто краще використати логічні оператори (&&, ||) або переглянути структуру програми.

Логічні оператори в умовах

Під час створення умов часто виникає потреба перевірити не одну, а відразу кілька умов. Для цього використовуються логічні оператори. Вони дозволяють поєднувати умови або змінювати результат їх перевірки. Логічні оператори найчастіше застосовуються разом з операторами if, else if та while.

Оператор && використовується тоді, коли всі умови повинні бути істинними. Якщо хоча б одна з умов є хибною, результат усього виразу також буде хибним.

Перевіримо, чи значення змінної a більше за b, і одночасно чи значення c більше за a.

#pragma warning(disable : 4996)
#include <stdio.h>

int main() {
    system("chcp 65001 > nul");

    int a = 200;
    int b = 33;
    int c = 500;

    if (a > b && c > a)
    {
        printf("Обидві умови істинні\n");
    }

    return 0;
}

Спочатку обчислюється умова a > b, потім — c > a. Лише якщо обидві умови істинні, виконується тіло оператора if.

Оператор || використовується тоді, коли достатньо, щоб істинною була хоча б одна умова. Якщо всі умови є хибними, тіло оператора if не виконується.

Перевіримо, чи значення a більше за b, або чи значення a більше за c.

#pragma warning(disable : 4996)
#include <stdio.h>

int main() {
    system("chcp 65001 > nul");

    int a = 200;
    int b = 33;
    int c = 500;

    if (a > b || a > c)
    {
        printf("Принаймні одна умова істинна\n");
    }

    return 0;
}

У цьому прикладі умова a > b є істинною, тому весь логічний вираз також є істинним, навіть незважаючи на те, що умова a > c є хибною.

Оператор ! змінює результат перевірки на протилежний. Якщо умова істинна, оператор ! перетворює її на хибну, а якщо умова хибна, оператор ! перетворює її на істинну. Такий оператор зручно використовувати, коли потрібно перевірити, що певна умова не виконується.

Перевіримо, що значення змінної a не більше за значення змінної b.

#pragma warning(disable : 4996)
#include <stdio.h>

int main() {
    system("chcp 65001 > nul");

    int a = 33;
    int b = 200;

    if (!(a > b))
    {
        printf("a НЕ більше за b\n");
    }

    return 0;
}

Спочатку обчислюється вираз: a > b. У нашому прикладі він має значення false, оскільки 33 менше за 200. Після застосування оператора ! результат змінюється на true, тому код усередині if виконується.

Логічні оператори можна поєднувати між собою, створюючи складні умови. Наприклад:

if ((age >= 18 && age <= 65) || isStudent)
{
    // ...
}

Такі конструкції часто використовуються в реальних програмах, коли рішення залежить від кількох взаємопов'язаних умов.

---

Тепер ви знаєте, як програма може приймати рішення за допомогою операторів if, else та логічних умов. Якщо зараз деякі приклади здаються складними — це абсолютно нормально. Продовжуйте практикуватися, і незабаром ви будете використовувати умовні конструкції так само природно, як звичайні арифметичні операції.

---

Ця стаття з циклу статей Уроки програмування на мові C.

Наступний урок в процесі написання...